Дмитро Вишневецький засновник першої запорізької січі

Cторінка номер 1

Чи правда, що напад на татарський Іслам-Кермень був першим і останім виступом Вишнивецького проти татар? Коля ∗∗ 15 лют 2010 о 22:22

Ні, ще він ходив на Очаків. Дмитро мене поправить якщо щось не так. Alesey ∗∗ 15 лют 2010 о 22:58

Головною метою Дмитра був захист українських земель від татаро-турецької агресії, які нещадно грабували України спалювали цілі міста та села вбиваючи десятки тисяч людей передусім маленьких дітей та старих людей та забирали в полон в рабство тільки молодих чоловіків та жінок. Дмитрий ∗∗ 16 лют 2010 в 0:08

Прагнучи об'єднання всіх антитатарських сил, Вишневецький зав'язав стосунки з московським царем Іваном IV Грозним. Він прохав дати грошей на будівництво кам'яної фортеці, крім цього була необхідна допомога бойовими засобами та людьми. Іван IV охоче пішов назустріч планам Вишневецького, і навесні 1556 р. московський уряд організував похід проти Криму на чолі з дяком Ржевським. До московського війська приєдналися близько 300 козаків. Звісток про особисту участь Вишневецького немає, бо він у той час не мав наміру афішувати свої справжні плани перед татарами та турками. Московсько-козацьке військо пішло під Аслам-город (або Іслам-Кермен, тобто твердиня ісламу, поблизу теперішньої Каховки), та Очаків. Похід тривав до початку літа і був успішним, ці міста були здобуті. Козаки захопили табуни коней, стада худоби, а також багато полонених і рушили назад. Відбивши вогнем з рушниць погоню, очолювану калгою, вони безпечно дісталися Черкас. Сигизмунд II виправдовувався перед ханом Девлет-Гіреєм за той похід тим, що це була нібито справа московських козаків, а Вишневецький тут ні до чого. Він навіть намагався запевнити хана, що Хортицька фортеця буде корисною для Криму проти московської експансії, і що Вишневецькому доручена ця справа - тримати сторожу на Дніпрі - саме через те, що Вишневецький мав добрі особисті стосунки з султаном і ханом. Але восени того ж 1556 р. козаки Вишневецького знову напали на Аслам-город, уже власними силами. Замок був здобутий, гармати з нього були перевезені до Хортицької Січі. Девлет-Гірей спочатку спробував домовитись з Вишневецьким, запрошуючи його до себе на службу. Згоди він не одержав і в січні 1557 р. зібрав всю орду і зробив спробу захопити хортицьку фортецю. Облога тривала 24 дні, після чого татари з великими втратами відступили. Вишневецький сповістив Сигизмунда II про свою перемогу і запевнив його, що татари не зможуть нападати на Україну, доки стоїть його фортеця. При цьому він просив «посилити замок людьми й стрільбою», але одержав від великого князя тільки похвалу, обіцянку жалування та рекомендацію не загострювати відношення з татарами. Упевнившись в неспроможності правлячих кіл Великого князівства до рішучих дій, Дмитро знову звернувся до Москви; йому прислали тільки гроші, і при цьому запрошували на царську службу. Тим часом, улітку 1557 (або 1558) р, Девлет-Гірей зібрався з новими силами у похід на дніпровський замок. Цього разу з ним ішли турецьке військо на човнах і молдавська поміч. Фортецю на острові було взято у повну блокаду, і після тривалої облоги Вишневецький змушений був її залишити через нестачу провіанту. Козаки невеликими групами прокрались крізь турецько-татарські заслони і подалися вгору Дніпром до Черкас. Покинута фортеця була зруйнована. Дмитрий ∗∗ 16 лют 2010 в 0:10

Це було зовсім не те, чого сподівався Вишневецький. До того ж у зовнішній політиці Москви з 1558 р. першочерговою стала задача виходу до Балтійського моря, а справа боротьби проти татар була врешті занедбана. Розпочата Іваном IV Ливонська війна ще більше загострила московсько-литовські відносини, і 1561 року Литва вступила у війну проти Москви. Вишневецький опинився у фальшивому становищі зрадника, і це не могло його влаштувати. Разом із своїми козаками він попрямував до Дніпра і, зупинившись на острові Монастирському (30 миль нижче Черкас), через посередництво брата Михайла, тодішнього старости Черкаського, домігся від великого князя для себе і для своїх супутників глейтових листів, тобто письмових гарантій безпечного перебування на території Великого князівства Литовського. Сигизмунд II охоче прийняв Вишневецького «в свою ласку господарську. На сеймі Вишневецького приймали і вітали, цінуючи, як і раніше, дуже високо. Але крах усіх його планів підірвав його сили — він тяжко захворів. Сам він думав, що його отруєно. Його лікували особисті лікарі великого князя. Дмитрий ∗∗ 16 лют 2010 в 0:10

Проте названий турками «найвеличнішим ворогом Блискучої Порти», Дмитро Вишневецький назавжди ввійшов до пантеону героїв українського народу, ставши прикладом мужності, хоробрості, незламності духу. Дмитрий ∗∗ 16 лют 2010 в 0:11

Ви не зовсім праві у 1559 роц Іслам-Кермень був взятий у складі великого походу з московським військом, але згодом на початку 60-х років було ще кілька походів проти татар з козацьким військом. Дмитрий ∗∗ 16 лют 2010 в 0:24

Як що до походів на Азов? Коля ∗∗ 16 лют 2010 о 14:23

Cторінка номер 1

Источник: http://www.myukrainci.com/book14697.html